0 просмотров
Рейтинг статьи
1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
Загрузка...

Дослідження поняття та сутності екосистем, їх видів

1. Екосистеми як основні структурні одиниці 4

1.1. Поняття та сутність екосистем, їх види 4

1.2. Місце біоценозів в екосистемі 10

2. Зміни та порушення, їх вплив на екосистему 16

2.1. Розвиток та еволюція екосистем 16

3. Стабільність і лабільність екосистеми: умови та засоби досягнення 23

3.1. Біологічне різноманіття — основа стійкого існування екосистем 23

3.2. Загальні принципи стабільності та стійкості екосистем 27

3.3. Адаптація 30

3.4. Стійкість, стабільність і лабільність організмів, популяцій та екосистем 33

Захист екологічної рівноваги штучних екосистем шляхом
недопущення надходження в них відходів і виконання необхід­них підтримуючих заходів (підсадження дерев, влаштування штуч­них гніздувань для птахів тощо. Вона реалізується головним чином стосовно міських і приміських лісопарків і парків. 38

Список використаних джерел 39

Вступ

Актуальність теми. Антропогенна деструкція біосфери спричинена неконтрольованим популяцій­ним вибухом, надзвичайно швидкими темпами зростання населення, тягне за собою перевиснаження природних ресурсів, перевиробництво і, нарешті, перезабруднення довкілля. За прогнозами фахівців, якщо людина не почне сама регулювати зростання своєї популяції і обмежувати хижацьке споживання природних ресурсів, природа, згідно із законами регулювання, ліквідує цей чинник збурення в біосфері. Таким чином, ми бачимо, до чого може призвести порушення природних законів функціонування екосистем.

Статья в тему:  Что значит ставка при достижении

За теорією І.Пригожина система суспільство — природа, досягнувши точки бі­фуркації (наша цивілізація її практично досягла), повинна буде перебудуватися. Од­нак розпад старої системи зовсім не означає, що в системі настане хаос. Біфуркація послугує стимулом до розвитку біосфери новим, невідомим шляхом. Безперечно, біо­сфера продовжить свій розвиток, але людині з такою філософією життя, як сьогодні, в ній місце навряд чи знайдеться.

Основою основ є екосистема, котра повинна бути збалансована. Ця тема дуже актуальна у наш час, коли людство почало задумуватися над питаннями стійкості екосистем та наслідками своє діяльності.

Метою даної роботи є дослідження природних та антропогенних екосистем та наслідків порушень в екосистемі, стабільності лабільності екосистеми.

Написання даної роботи передбачає виконання наступних завдань:

  • дослідження поняття та сутності екосистем, їх видів;
  • дослідження місця біоценозів в екосистемі;
  • дослідження розвитку та еволюції екосистем;
  • дослідження сукцесій;
  • дослідження біологічного розмаїття як основи стійкого існування екосистем;
  • дослідження загальних принципів стабільності та стійкості екосистем
  • дослідження процесу адаптації;
  • дослідження стійкості, стабільності і лабільності організмів популяцій та екосистем.

1. Екосистеми як основні структурні одиниці

1.1. Поняття та сутність екосистем, їх види

Екосистеми є основними структурними одиницями, які складають біосферу.

Тому поняття про екосистеми надзвичайно важливе для ана­лізу усього різноманіття екологічних явищ. Основоположником учення про екосистеми є англійський еколог А. Тенслі (1946). Вагомий внесок до розробки цього поняття зробили Р. Маргалеф (1974) та Ю. Одум (1971).

Статья в тему:  Пропорциональное налогообложение означает что ставка

Екосистемою називають сукупність організмів, які спільно проживають, та умови їх існування, що знаходяться в закономір­ному зв’язку одне з одним. Р.Дажо (1975) писав, що «екосисте­ма — біотоп плюс біоценоз», тобто екосистема — це об’єднання абіотичного середовища та живих організмів, які живуть у ньому.

Екосистема — це поняття безрозмірне; вона не має фіксованих меж на території. І стовбур дерева, що впало та гниє, і лісопосад­ку в цілому можна розглядати як екосистему. Екосистемами є і невеличкий ставок, і Світовий океан. У сучасній екології понят­тя екосистеми часто є розмитим, оскільки як екосистема мо­жуть розглядатися мурашник або птах, що летить, разом з пара­зитами на його тілі.

З урахуванням загальної невизначеності поняття «екосис­тема» В.І. Василевич (1983) вважав доцільним виділяти елемен­тарні екосистеми. Елементарна екосистема повинна включати в себе організми всіх трофічних рівнів та мати достатньо замкне­ний цикл основних елементів. При такому підході елементарні екосистеми виявляються досить великими та складними утвореннями. У природі переважають екосистеми значно менші та простіше побудовані. Виходячи з цих положень, варто пого­дитися, що біосфера складається з цілої ієрархії екосистем. Аналіз різних екосистем завжди виявляє їхню взаємозв´язаність унаслідок охоплення суміжних екосистем глобальними біогео­хімічними циклами.

Найбільш важливою ознакою екосистем є їх формування з живих організмів із різними типами живлення. У природі до екосистем обов’язково входять продуценти, що забезпечують акумулювання сонячної енергії та створення органічної речови­ни, консументи, що здійснюють її переробку, та редуценти, що утилізують відходи діяльності продуцентів та редуцентів (рис. 1.1). З цих позицій вирощені в теплиці на полицях росли­ни одного виду не є екосистемою.

Статья в тему:  Твердая ставка это когда

Екосистема як основна функціональна одиниця в екології має вирізнятися на основі екологічних критеріїв: наявності в ній жи­вих організмів з різним типом живлення — продуцентів, консументів і редуцентів, а також існування в ній якщо й не замкненого, то принаймні вираженого біогеохімічного кругообігу речовин.

Для природних екосистем характерний певний та звичайно специфічний для екосистем даного виду потік енергії та круго­обіг речовин. Поряд із своєрідними типами взаємовідносин між організмами вони надають окремим екосистемам самобутності та цілісного характеру. Але на відміну

Рис. 1.1. Структурно-функціональна схема екосистеми
від біосфери в цілому в окремій екосистемі рівень автономності та замкненості біогеохі­мічних циклів нижчий. Часто сусідні екосистеми так пов’язані між собою потоком енергії та кругообігом речовин, що не здат­ні до самостійного існування. Важливою властивістю екосистем є їх відкритий характер — вони обмінюються з навколиш­нім середовищем і енергією, і речовинами. При цьому екосисте­ми характеризуються саморегуляцією і здатні певною мірою протистояти зовнішнім впливам та відновлюватися, якщо по­рушення не зачепило суттєво важливих зв’язків або повністю не знищило їх компоненти.

Поняття екосистем поширюється і на штучно створювані людиною об’єкти. Екосистемами є сільськогосподарські угіддя, садки, очисні споруди тощо.

Для характеристики екосистем звичайно використовують досить великий набір ознак:

а) видовий склад живих організмів, типовий для даної еко­системи;

б) співвідношення в екосистемі організмів із різними типа­ми живлення;

Статья в тему:  Хоум кредит какая ставка

в) розмір створюваної в екосистемі первинної та вторинної біопродукції;

г) інтенсивність потоку енергії через екосистему та швидкість кругообігу речовин;

д) режим абіотичних умов та ресурсів.

Відповідно до початкового визначення, екосистеми не мають просторової вираженості та пристосованості до конкретної ділян­ки чи акваторії. У той же час досвід вивчення природних явищ показує, що більшість із них досить чітко окреслені територіально. Це привело до необхідності введення в екологію ще одного важливого поняття — біогеоценозу. За визначенням B. Сукачова (1964), «біогеоценоз — це сукупність на певному просторі земної поверхні однорідних природних явищ (атмосфери, гірської породи, рослинності, тваринного світу, мікроорганізмів, ґрунту, гідрологічних умов), що мають свою особливу специфіку взаємодії цих її складових та певний тип обміну речовиною і енергією між ними та іншими явищами природи, і така, що являє собою і внутрішньо суперечливу діалектичну єдність, яка знаходиться в постійному русі, розвитку».

По суті, у визначенні В.М. Сукачова є два важливі елементи: перший полягає в тому, що кожен біогеоценоз — це ділянка зем­ної поверхні, другий вказує, що біогеоценоз — це система компо­нентів, що взаємодіють. М.В. Тимофєєв-Ресовський (1971) під­креслював, що «біогеоценози — це ті блоки, з яких складається вся біосфера та в яких відбуваються матеріально-енергетичні кругообіги, що спричинені життєдіяльністю організмів та в ці­лому складають великий біосферний кругообіг».

Статья в тему:  Ставка есв что это

Таким чином, екосистема територіально не визначена, а біо­геоценоз завжди є конкретною ділянкою біосфери. Тому деякі спеціалісти вважають, що біосфера складається не з екосистем, а з біогеоценозів. Насправді обидва ці поняття доцільні та доповнюють одне одного. Біогеоценоз — це окремий випадок, один із видів екосистеми, який має чітку територіальну прив’язаність.

Вивченням біогеоценозів займається спеціальна наукова га­лузь — біогеоценологія. Одним з її завдань є виділення конкрет­них біогеоценозів у природі. За В.М. Сукачовим, кордони біогео­ценозу визначаються межами фітоценозу, який складає його ядро. У цьому випадку біогеоценоз стає рівним екосистемі, окресленій за контурами фітоценозу. Але такий підхід ефективний в основ­ному тільки для лісових угруповань. У водоймах, на луках та в деяких інших середовищах важко провести межі фітоценозу. У цьому разі доводиться спиратися на концепцію екосистем, у якій головним критерієм цілісності природного об’єкту виступає наявність взаємодій між компонентами.

Одним із плідних результатів розвитку біогеоценології стало уявлення про біогеоценотичний покрив, або про біогеосферу. Це специфічне планетарне утворення в межах біосфери, в якому зо­середжене життя людини, тварин, рослин та мікроорганізмів. Межі біогеоценотичного покриву визначаються на суходолі за верхів­ками рослин та за максимальною глибиною проникнення корін­ня в ґрунт, а в місцях без рослинного покриву — за розмірами шару, насиченого живими організмами, на схилах — за товщею шару, зайнятого лишайниками, водоростями та бактеріями, у во­доймах — за межами шару води, що утримує атрофні рослини.

Статья в тему:  Что такое тм 3.5 в ставках

В екологічній географії в межах біогеоценотичного покриву Землі виділяють ландшафти. Ландшафт — це гетерогенна ділян­ка земної поверхні, складена із сукупності взаємодіючих екоси­стем. В один ландшафт їх об’єднує спільність геоморфологічних структур та клімату. Гомогенні елементи ландшафту називаються тесарами <Р.Т. Форман, М. Годрон, 1986).

До складу біогеоценотичного покриву Землі входять усі на­селені пункти та агломерації. Саме біогеоценотичний покрив став місцем виникнення та розвитку людства, саме він сприймає сучасні антропогенні впливи.

Таким чином, в екології, залежно від підходу, допускається виділення в межах біосфери двох головних типів елементарних природних одиниць — екосистем та біогеоценозів 1 .

У природі існує певна ієрархія об’єднань організмів. Наступним за популяцією рівнем організації живої речовини є угруповання (спільнота), якому в екології відповідає біоценоз, або більш узагальнююче поняття — екосистема. Нині його розуміють як сукупність біотичного угруповання з усіма його численными видами найпростіших, рослин і тварин та неживого середовища їхнього проживания. Близьким до екосистеми за змістом є поняття біогеоценозу, якому віддавали перевагу в Радянському Союзі 2 .

Екосистема — центральне для сучасної екології поняття. Розрізняють екосистеми великі (макросистема Світового океану) і зовсім маленькі (ставок, озерце чи трухлявий пеньок), природні і довготривалі (наприклад, океан — колиска життя), а також тимчасові і штучні (пшеничний лан чи город з редькою).

Поділяючись на природні та штучні (антропогенні), екосистеми завжди є цілісною системою компонентів (об’єктів) живих (організми) та неживих (середовище, тіла, речовини). Найбільшою екосистемою є біосфера — зона поширення живих організмів на Землі, але бувають екосистеми зовсім малі — лісок, лужок чи навіть невелика баюра. Екологів особливо цікавлять стійкі і довготривалі екосистеми, адже основне своє завдання вони вбачають у забезпеченні стійкості всієї біосфери, максимальної ефективності й безпечності штучних екосистем (ланів, ставків, водосховищ тощо). Та на шляху до досягнення цієї мети ще багато перешкод і труднощів 1 .

Ссылка на основную публикацию
Статьи c упоминанием слов:
Adblock
detector